Чистотел Актофуд 90 таблеток

Форма випуску:

• Таблетки

Склад:

• Трава чистотела

Значення для організму

Чистотел — типова рудеральна рослина, що росте поруч із нашими будинками та цвіте стільки, скільки допомоги потребує наш організм. Стародавні цілителі з любов'ю називали його «Дар небес» і Віра в його всевидіючу силу.

Професійна медицина не могла пройти повз таку рослини. Український вчений Володимир Новицький, який працює зараз в Австрії, надав дані про препарат на основі алкалоїдів чистотілу та підтвердили експериментально його ефективність проти восьми основних різновидів раку.

Трава чистотілу містить багато активних речовин: ефірну олію, органічні та фенілокарбонові кислоти, флавоноїди та сапоніни, дубильні речовини, вітаміни. Але головне багатство чистотіла — алкалоїди, їх понад 20. Найважливішими з них вважаються — сангвінарин і хелеритин, саме ним належить згубна дія на мікроорганізми, зокрема віруси та найпростіші. Численні дослідження підтверджують, що препарати на основі чистотілу ефективні для лікування гнійних ран і трофічних виразок, хвороб шкіри та слизових оболонок, екзем, хронічних гайморитів, ерозій шийки матки, а також грибкових захворювань, трихомонізу. Сангвінарин є інгібітором ацетилхолінестерози, а хелеритрин має гальмівний впливом на центральну нервову систему.

Ще один алкалоїд — хелідонін проявляє альгезувальний (больгілювальний), седативний і спазмолітичний ефекти. Особливо спазмолітичну дію помітно у разі впливу на гладку мускулатуру органів, що дає змогу використовувати чистотіл під час бронхіальної астми. Серед алкалоїдів хелідонін має найбільшу широту терапевтичного впливу. За своїм вплив на організм можна порівняти з папаверином.

Алкалоїду берберину — відведено жовчогінну (холецистокнетична) дію. З огляду на   холетерично-холецистонетичні (жовчогінні), седативні, спазмолітичні властивості, чистотіл призначають у разі спастичних болів у животі, порушеної спастиці жовчовивідних шляхів і жовчного міхура.

Весь цей потужний арсенал за грамотного використання здатний принести істотну користь не тільки в боротьбі з бородавками та вуграми, але й у розв'язанні важчих проблем.

Чистотел — перспективна рослина для отримання антимікробних лікарських засобів. Завдяки вмісту сангвінаріну та хелетритину препарати чистотілу знайшли широке застосування в дерматології, гінекології, неврології. Маючи антимікробну активність, чистотіл інгібує розвиток грампозитивних і грамнегативних бактерій, дріжджоподібних роду Candida, міцелярних грибів, патогенних найпростіших.

У гінекології чистотіл призначають у разі онкогастороженості, альгодисменоріє, патологічного клімаксу, онкогінекологічних патологій.

Відзначена активність чистотілу щодо вірусів, його здатність інгібувати вірус герпесу, енцефаломеліту, завдяки блокуванню синтезу протеїнів оболонки вірусу.

Протигрибкова ефективність чистотілу прирівнюється до дії нітрофунгіна, за антибіотичною активністю не поступається лівомуцетину.

Препарати чистотілу сприяють підвищенню рівня гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів у крові, мають протиаритмічну активність.

У дерматології чистотіл застосовується у разі мікотічної мікробної екземи, атопічного дерматиту, паратравматичної екземи, псоріазу, початкових формах дискоїдної червоної пухирці, себорі волосистої частини голови. У разі псоріазу клінічний ефект чистотілу зумовлений його здатністю пригнічувати мітози.

Фітотерапевтичні властивості: протимікробна, протизапальна, спазмолітична, десенсибілізувальна, протисвербіжна, потогінна, гіпотензивна, онкостатична, седативна, анальгетивне, а також жовчогінне, проносне, репаративне, фунгіцидне, імуномодулювальне розширюють спектр застосування чистотілу, а безпечна надмала дозування ставить чистоту в ряд рослин, які мають лікувальну дію на фізіологічному рівні.

Показання до застосування: 

Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб комплексної профілактики та терапії пухлинних захворювань, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• гепатити різної етіології, безкам'яні холецисти, жировий гепатоз;

• хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка та 12 перцевої кишки, пілорозаж, коліти, сигмоіди;

• рятувальні стани слабкого та середнього ступеня вираженості в епігастральній зоні, жовчного міхура;

• диспепсичні явища, метеоризм, кольки;

• пієлонефрит, простатити, цистити, ДГПЖ (аденома);

• гінекологічні захворювання (ендометрити, аднекситити, сальпінгити);

• у комплексній терапії онкозаболювань;

• псоріаз, гнійничкові захворювання шкіри, мокнуча екзема;

• трихомоніаз, уреплазмоз, хламідіоз, кандидоз.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.