Шабельник 90 таблеток

Форма випуску:

Таблетки

Склад:

Коріння шабельника.

Значення для організму

Величезне значення цієї рослини надав лікар тибетської медицини А.А. Бадмаєв, розцінював його як лікувальний засіб комплексної терапії туберкульозу, захворювань лімфатичної системи та обміну речовин. Його універсальні терапевтичні властивості відбиваються в старовинних рецептах і праці російських лікарів. Шабельник входить до складу складів для лікування найбільш часто трапляється злоякісних захворювань: раку шлунка, молочної залози, злоякісних утворень жіночої та чоловічої статевої сфери.

Шабельник болотний — перспективна рослина, альтернатива традиційним фармпрепаратам у разі захворювань опорно-рухового апарату.

Дослідження останніх років показали фармакологічні можливості шабельника у разі захворювань суглобів і хребта. Встановлено, що його коріння  проявляють виразну протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну, антиоксидантну та мембраностабілізувальну активність.

Одним із провідних механізмів протизапалювальної дії шабельника є інгібувальний вплив на активність цикломоніоксигенази (ЦОГ) арахідонової кислоти, здатність коренів інгібувати вільнорадикальне окиснення біомакромолекул. Антиоксидантна активність шабельника виражається в здатності збільшувати потенціал ендогенної системи захисту організму. За протизапальною активністю шабельник перевершує канефрон, знижуючи альтерацію, прискорюючи регенерацію тканин, проявляючи антиексудативні можливості в умов запальних набряків у разі захворювання суглобів.

У разі ураження суглобів, особливо у разі артриту, препарати шабельника помітно знижують вираженість запалення, чинять імуномодулювальну дію, нормалізуючи показники гуморального і клітинної ланки імунної відповіді організму. Інгібуючи процеси вільнорадикального окиснення, шабельник підвищує активність ферментів антиоксидазної системи організму. Експериментальні дані стверджують, що дія шабельника перевершує активність індометацину.

Фармакологічні типи дії зумовлені багатим хімічним складом. Домінувальною групою біологічно активних речовин є дубильні речовини та мономірні катехіни. Виявлені також флавоноїди, сапоніни, вільні амінокислоти: гістидин, глутамінова кислота, лейцин, метіонін, органічні кислоти (зомасляна, фіатеріанова), вітамін С, каротини, фенолкарбонові кислоти та інші.

Такий активний склад визначає антибактеріальну активність, сприяє виведенню солей. Крім того, у шабельника зафіксовані антитоксичну, протисудомну, діуретичну та антиагрегаційні різновиди дії.

Препарати шабельника підтримують структуру хрящової тканини, забезпечують її міцність і еластичність, відновлюють склад синовіальної рідини, усувають запалення аутоімунної природы.

Найбільш обґрунтоване призначення шабельника у разі артритів, ревматоїдного поліартриту, остеохондрозу, подагри, а також у разі грипозних станів, ревматизму, як протизапальна, жарознижувальний засіб. Призначають шабельник у разі болів у шлунку.

Як коректор імунного та протипухлинного захисту, що регулює рівень гістаміну та покращує детоксикаційні функції печінки, що відповідає за обмінні процеси в хрящовій і кістковій тканин, шабельник є безпечним, але дієвим засобом у разі захворювань опорно-рухового апарату, особливо це стосується дегенеративних захворювань суглобів у літніх людей.

Показання до застосування: 

Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики захворювань опорно-рухового апарату, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• артрити, артрози, остеохондроз, ревматоїдний артрит, ревматоїдний інфекційній поліартрит, подагра;

• гастрити, коліти, дисбактеріози з поносами;

• застудні захворювання (грип, ГРЗ, ГРВІ) — (як жарознижувальний і протизапальний засіб);

• у комплексній терапії туберкульозу;

• бронхіт з алергічним ухилом;

• пухлини захворювання в комплексній терапії (мастопатія, пухлини жіночої та чоловічої статевої сфери);

• літній вік.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.