Деясил — 9 сил 90 таблеток

Форма випуску:

Таблетки

Склад:

Корінь дев'ясила.

---

 

Значення для організму

Девясил —  рослина з багатющою історією та чудовою репутацією цілющих властивостей.

Головні речовини, що визначають фармакологічне обличчя рослини, містяться в коренях — сесквітерпенові лактони, проазулен, полісахарид інулін, токофероли.

Встановлено, що завдяки інуліну (до 44%), що регульований обмін вуглеводів і жирів, запобігає енергетичному дефіциту. Фруктоза, що утворюється під час його гідролізу, засвоюється за інсуліннезалежному механізму, оптимізуючи вуглеводний обмін, особливо це важливо у разі цукрового діабету та гіпоксії. Препарати дев'ясила проявляють помірно виразний, але тривалий антигіпоксичний ефект, який пов'язаний із інуліном, сапонінами, органічними кислотами, селеном і вітаміном Е.

Достовірно доведені та перевірені часом протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні, сечогінні та ранозагоювальні властивості дев'ясила.

Коріння дев'ясила нормалізують секреторну активність шлунково-кишкового тракту; виступаючи як антацид, беруть участь у нейтралізації соляної кислоти, зменшуючи перетравлювальну активність пепсину.

Клінічно та експериментально доведено, що алантон (сумма сесквітерпенових лактонів), знижує явища ексудатації та проліферації, проникність стінок кровоносних судин, підсилює утворення мукополісахаридів у слизовій шлунку, підвищує знижену кислотутворювальну функцію шлунка, має протизапальну й антипротеолітичну дію на тканини та слизову оболонку шлунка, підсилює кровообіг у слизовій оболонці шлунка, прискорює процеси регенерації, стимулює вироблення буферних речовин. Це має значення у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо у разі виразкової хвороби шлунка, ерозивних гастритів, у хворих похилого віку з тривало нерубними виразками, резистентними до загальноприйнятої терапії. Утворюючи захисні колоїди слизової шлунка, дев'ясал запобігає появі виразкових дефектів.

Коріння дев'ясило, як гастропротектор, з  протиінфекційними властивостями, призначають у разі виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, ахілічних гастритів, ентероколіту, хелікобактеріозу, диспепсії. Гастропротекторна дія зумовлена здатністю нейтралізувати надлишок хлористодорідної кислоти та спазмолітичною дією Можливості дев'ясили утворювати захисні колаїди медицина використовує в комплексі терапевтичних заходів у разі неспецифічного виразкового коліту, гіперацидних гастритів.

Встановлена певна специфіка впливу дев'ясила на функціональну діяльність кишківника. Поєднання таких властивостей, як зменшення перистальтики та секреторної активності кишківника, посилення жовчовиділення й жовчовідділення в 12-палому кишку, помножені на протизапальні та антисептичні властивості рослини неабияк підвищує ефективність лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

До спектра завдань входять показання до застосування під час холециститу, з огляду на холеспазмолітичні властивості, а також властивості, що усувають запалення жовчного міхура. Під час дискінезії жовчовивідних шляхів, девал запобігає поразці гепатоцитів, зменшує спазми сфінктерів, відновлює відтік жовчі, у разі жовчнокам'яної хвороби проявляє жовчогінні властивості, у разі жирового гепатозу, стеатогепатозу бере участь у сорбції жовчних кислот і тригліцеридів.

Фармакологічні можливості коренів, як-от нормалізація функції травлення, завдяки регуляції основних функцій (секретторної та моторної), мають велике практичне значення в лікування хворих на алергічні захворювання шкіри, атопічний дерматит, особливо за наявності супутніх шлунково-кишкових захворювань (коліта, виразкової хвороби шлунка та 12 перстного кишки, ерозивного гастриту, ДЖВП за гіпокінетичним типом та іншим).

Ефірна олія дев'ясила, завдяки вмісту алантоглактонів, близьких за біологічною дією до сантоніну, має виражені антигельмінтні властивості. Алантолактон дев'ясила перевершує сантонін у 25 разів за протиаскаридним ефектом (Петків, 1988г).

Під час глистової інвазії, лямбліозу дев'ясал виступає як протизапальний, гастропротекторний засіб. У разі урогеніітального кандидозу сприяє усуненню кандидозної інфекції. При мононуклеозі використовується як протиінфекційний засіб.

Ще одна сфера застосування дев'ясила — це папіломавірусна інфекція. Коріння сприяє зменшенню запалення, знімають інтоксикуацію, беруть участь у усуненні вірусної інфекції.

Препарати дев'ясила знижують секреторну активність бронхів, характеризуються відхаркувальними, бронхолітичними,  секретолітичними властивостями.

У Німеччині дев'ясал є улюбленим частиною готових протикашльових мікстур і пілюль. Його призначаємо у разі бронхіальної астми, наполегливого бронхіту з утворенням густого в'язання мокротиння, емфіземе легень, «старчкоской кашле».

Сучасні дослідження, результати опублікованих наукових робіт стверджують, що препарати дев'ясила зменшують дегенерацію нервових клітин, перешкоджають їх переродженню й загибелі процесі хвороби.

Урології дев'ясив зарекомендував себе як засіб, що підвищує розчинність фосфатів, у комплексній терапії уретритів, циститів, як надійний засіб, що усуває запалення, у різних фазах його розвитку, що інгібує інфекцію.

У разі шкірних захворювань (екземи, нейродерміту, шкірного свербіння), у випадках поєднання шкірного процесу з вираженими алергічними проявами (дермореспіраторний синдром) дев'яссил є препаратом вибору.

Коріння дев'ясило, згідно з останніми дослідженнями, сприяють інтегральній активації механізмів мозкових функцій у поліпшенні пам'яті, розумової діяльності, розумової розвитку беруть участь в усуненні інтоксикації під час тютюнової залежності.

Показання до застосування: 

Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики захворювань органів дихання та порушень травлення, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонія, бронхіальна астма, «кашель старих»);

• онкотологія легких у комплексному лікуванні;

• хронічні гастрити, ерозивні гастрити, пілородуоденіт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, ентероколіти, диспепсія, хелікобактеріоз;

• холецистит, жовчнокам'яна хвороба, жировий гепатоз;

• гіпертиреоз, тиреотоксикоз (у разі катаболічних порушень);

• глисна інвазія, лямбліоз;

• урогенітальний кандидоз;

• папіломавірусна інфекція;

• атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз, у комплексному лікуванні;

• дермореспіраторний синдром;

• літній вік.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.

Форма випуску:

Таблетки

Склад:

Корінь девясила.

---

 

Значення для організму

Девясил —  рослина з багатющою історією та чудовою репутацією цілющих властивостей.

Головні речовини, що визначають фармакологічне обличчя рослини, містяться в коренях — сесквітерпенові лактони, проазулен, полісахарид інулін, токофероли.

Встановлено, що завдяки інуліну (до 44%), що регульований обмін вуглеводів і жирів, запобігає енергетичному дефіциту. Фруктоза, що утворюється під час його гідролізу, засвоюється за інсуліннезалежному механізму, оптимізуючи вуглеводний обмін, особливо це важливо у разі цукрового діабету та гіпоксії. Препарати дев'ясила проявляють помірно виразний, але тривалий антигіпоксичний ефект, який пов'язаний із інуліном, сапонінами, органічними кислотами, селеном і вітаміном Е.

Достовірно доведені та перевірені часом протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні, сечогінні та ранозагоювальні властивості дев'ясила.

Коріння дев'ясила нормалізують секреторну активність шлунково-кишкового тракту; виступаючи як антацид, беруть участь у нейтралізації соляної кислоти, зменшуючи перетравлювальну активність пепсину.

Клінічно та експериментально доведено, що алантон (сумма сесквітерпенових лактонів), знижує явища ексудатації та проліферації, проникність стінок кровоносних судин, підсилює утворення мукополісахаридів у слизовій шлунку, підвищує знижену кислотутворювальну функцію шлунка, має протизапальну й антипротеолітичну дію на тканини та слизову оболонку шлунка, підсилює кровообіг у слизовій оболонці шлунка, прискорює процеси регенерації, стимулює вироблення буферних речовин. Це має значення у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо у разі виразкової хвороби шлунка, ерозивних гастритів, у хворих похилого віку з тривало нерубними виразками, резистентними до загальноприйнятої терапії. Утворюючи захисні колоїди слизової шлунка, дев'ясал запобігає появі виразкових дефектів.

Коріння дев'ясило, як гастропротектор, з  протиінфекційними властивостями, призначають у разі виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, ахілічних гастритів, ентероколіту, хелікобактеріозу, диспепсії. Гастропротекторна дія зумовлена здатністю нейтралізувати надлишок хлористодорідної кислоти та спазмолітичною дією Можливості дев'ясили утворювати захисні колаїди медицина використовує в комплексі терапевтичних заходів у разі неспецифічного виразкового коліту, гіперацидних гастритів.

Встановлена певна специфіка впливу дев'ясила на функціональну діяльність кишківника. Поєднання таких властивостей, як зменшення перистальтики та секреторної активності кишківника, посилення жовчовиділення й жовчовідділення в 12-палому кишку, помножені на протизапальні та антисептичні властивості рослини неабияк підвищує ефективність лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

До спектра завдань входять показання до застосування під час холециститу, з огляду на холеспазмолітичні властивості, а також властивості, що усувають запалення жовчного міхура. Під час дискінезії жовчовивідних шляхів, девал запобігає поразці гепатоцитів, зменшує спазми сфінктерів, відновлює відтік жовчі, у разі жовчнокам'яної хвороби проявляє жовчогінні властивості, у разі жирового гепатозу, стеатогепатозу бере участь у сорбції жовчних кислот і тригліцеридів.

Фармакологічні можливості коренів, як-от нормалізація функції травлення, завдяки регуляції основних функцій (секретторної та моторної), мають велике практичне значення в лікування хворих на алергічні захворювання шкіри, атопічний дерматит, особливо за наявності супутніх шлунково-кишкових захворювань (коліта, виразкової хвороби шлунка та 12 перстного кишки, ерозивного гастриту, ДЖВП за гіпокінетичним типом та іншим).

Ефірна олія дев'ясила, завдяки вмісту алантоглактонів, близьких за біологічною дією до сантоніну, має виражені антигельмінтні властивості. Алантолактон дев'ясила перевершує сантонін у 25 разів за протиаскаридним ефектом (Петків, 1988г).

Під час глистової інвазії, лямбліозу дев'ясал виступає як протизапальний, гастропротекторний засіб. У разі урогеніітального кандидозу сприяє усуненню кандидозної інфекції. При мононуклеозі використовується як протиінфекційний засіб.

Ще одна сфера застосування дев'ясила — це папіломавірусна інфекція. Коріння сприяє зменшенню запалення, знімають інтоксикуацію, беруть участь у усуненні вірусної інфекції.

Препарати дев'ясила знижують секреторну активність бронхів, характеризуються відхаркувальними, бронхолітичними,  секретолітичними властивостями.

У Німеччині дев'ясал є улюбленим частиною готових протикашльових мікстур і пілюль. Його призначаємо у разі бронхіальної астми, наполегливого бронхіту з утворенням густого в'язання мокротиння, емфіземе легень, «старчкоской кашле».

Сучасні дослідження, результати опублікованих наукових робіт стверджують, що препарати дев'ясила зменшують дегенерацію нервових клітин, перешкоджають їх переродженню й загибелі процесі хвороби.

Урології дев'ясив зарекомендував себе як засіб, що підвищує розчинність фосфатів, у комплексній терапії уретритів, циститів, як надійний засіб, що усуває запалення, у різних фазах його розвитку, що інгібує інфекцію.

У разі шкірних захворювань (екземи, нейродерміту, шкірного свербіння), у випадках поєднання шкірного процесу з вираженими алергічними проявами (дермореспіраторний синдром) дев'яссил є препаратом вибору.

Коріння дев'ясило, згідно з останніми дослідженнями, сприяють інтегральній активації механізмів мозкових функцій у поліпшенні пам'яті, розумової діяльності, розумової розвитку беруть участь в усуненні інтоксикації під час тютюнової залежності.

Показання до застосування: 

Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики захворювань органів дихання та порушень травлення, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонія, бронхіальна астма, «кашель старих»);

• онкотологія легких у комплексному лікуванні;

• хронічні гастрити, ерозивні гастрити, пілородуоденіт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, ентероколіти, диспепсія, хелікобактеріоз;

• холецистит, жовчнокам'яна хвороба, жировий гепатоз;

• гіпертиреоз, тиреотоксикоз (у разі катаболічних порушень);

• глисна інвазія, лямбліоз;

• урогенітальний кандидоз;

• папіломавірусна інфекція;

• атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз, у комплексному лікуванні;

• дермореспіраторний синдром;

• літній вік.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.

Форма випуску:

Таблетки

Склад:

Корінь дев'ясила.

---

 

Значення для організму

Девясил —  рослина з багатющою історією та чудовою репутацією цілющих властивостей.

Головні речовини, що визначають фармакологічне обличчя рослини, містяться в коренях — сесквітерпенові лактони, проазулен, полісахарид інулін, токофероли.

Встановлено, що завдяки інуліну (до 44%), що регульований обмін вуглеводів і жирів, запобігає енергетичному дефіциту. Фруктоза, що утворюється під час його гідролізу, засвоюється за інсуліннезалежному механізму, оптимізуючи вуглеводний обмін, особливо це важливо у разі цукрового діабету та гіпоксії. Препарати дев'ясила проявляють помірно виразний, але тривалий антигіпоксичний ефект, який пов'язаний із інуліном, сапонінами, органічними кислотами, селеном і вітаміном Е.

Достовірно доведені та перевірені часом протизапальні, антимікробні, жовчогінні, відхаркувальні, сечогінні та ранозагоювальні властивості дев'ясила.

Коріння дев'ясила нормалізують секреторну активність шлунково-кишкового тракту; виступаючи як антацид, беруть участь у нейтралізації соляної кислоти, зменшуючи перетравлювальну активність пепсину.

Клінічно та експериментально доведено, що алантон (сумма сесквітерпенових лактонів), знижує явища ексудатації та проліферації, проникність стінок кровоносних судин, підсилює утворення мукополісахаридів у слизовій шлунку, підвищує знижену кислотутворювальну функцію шлунка, має протизапальну й антипротеолітичну дію на тканини та слизову оболонку шлунка, підсилює кровообіг у слизовій оболонці шлунка, прискорює процеси регенерації, стимулює вироблення буферних речовин. Це має значення у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо у разі виразкової хвороби шлунка, ерозивних гастритів, у хворих похилого віку з тривало нерубними виразками, резистентними до загальноприйнятої терапії. Утворюючи захисні колоїди слизової шлунка, дев'ясал запобігає появі виразкових дефектів.

Коріння дев'ясило, як гастропротектор, з  протиінфекційними властивостями, призначають у разі виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, ахілічних гастритів, ентероколіту, хелікобактеріозу, диспепсії. Гастропротекторна дія зумовлена здатністю нейтралізувати надлишок хлористодорідної кислоти та спазмолітичною дією Можливості дев'ясили утворювати захисні колаїди медицина використовує в комплексі терапевтичних заходів у разі неспецифічного виразкового коліту, гіперацидних гастритів.

Встановлена певна специфіка впливу дев'ясила на функціональну діяльність кишківника. Поєднання таких властивостей, як зменшення перистальтики та секреторної активності кишківника, посилення жовчовиділення й жовчовідділення в 12-палому кишку, помножені на протизапальні та антисептичні властивості рослини неабияк підвищує ефективність лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

До спектра завдань входять показання до застосування під час холециститу, з огляду на холеспазмолітичні властивості, а також властивості, що усувають запалення жовчного міхура. Під час дискінезії жовчовивідних шляхів, девал запобігає поразці гепатоцитів, зменшує спазми сфінктерів, відновлює відтік жовчі, у разі жовчнокам'яної хвороби проявляє жовчогінні властивості, у разі жирового гепатозу, стеатогепатозу бере участь у сорбції жовчних кислот і тригліцеридів.

Фармакологічні можливості коренів, як-от нормалізація функції травлення, завдяки регуляції основних функцій (секретторної та моторної), мають велике практичне значення в лікування хворих на алергічні захворювання шкіри, атопічний дерматит, особливо за наявності супутніх шлунково-кишкових захворювань (коліта, виразкової хвороби шлунка та 12 перстного кишки, ерозивного гастриту, ДЖВП за гіпокінетичним типом та іншим).

Ефірна олія дев'ясила, завдяки вмісту алантоглактонів, близьких за біологічною дією до сантоніну, має виражені антигельмінтні властивості. Алантолактон дев'ясила перевершує сантонін у 25 разів за протиаскаридним ефектом (Петків, 1988г).

Під час глистової інвазії, лямбліозу дев'ясал виступає як протизапальний, гастропротекторний засіб. У разі урогеніітального кандидозу сприяє усуненню кандидозної інфекції. При мононуклеозі використовується як протиінфекційний засіб.

Ще одна сфера застосування дев'ясила — це папіломавірусна інфекція. Коріння сприяє зменшенню запалення, знімають інтоксикуацію, беруть участь у усуненні вірусної інфекції.

Препарати дев'ясила знижують секреторну активність бронхів, характеризуються відхаркувальними, бронхолітичними,  секретолітичними властивостями.

У Німеччині дев'ясал є улюбленим частиною готових протикашльових мікстур і пілюль. Його призначаємо у разі бронхіальної астми, наполегливого бронхіту з утворенням густого в'язання мокротиння, емфіземе легень, «старчкоской кашле».

Сучасні дослідження, результати опублікованих наукових робіт стверджують, що препарати дев'ясила зменшують дегенерацію нервових клітин, перешкоджають їх переродженню й загибелі процесі хвороби.

Урології дев'ясив зарекомендував себе як засіб, що підвищує розчинність фосфатів, у комплексній терапії уретритів, циститів, як надійний засіб, що усуває запалення, у різних фазах його розвитку, що інгібує інфекцію.

У разі шкірних захворювань (екземи, нейродерміту, шкірного свербіння), у випадках поєднання шкірного процесу з вираженими алергічними проявами (дермореспіраторний синдром) дев'яссил є препаратом вибору.

Коріння дев'ясило, згідно з останніми дослідженнями, сприяють інтегральній активації механізмів мозкових функцій у поліпшенні пам'яті, розумової діяльності, розумової розвитку беруть участь в усуненні інтоксикації під час тютюнової залежності.

Показання до застосування: 

Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики захворювань органів дихання та порушень травлення, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• захворювання органів дихання (бронхіти, пневмонія, бронхіальна астма, «кашель старих»);

• онкотологія легких у комплексному лікуванні;

• хронічні гастрити, ерозивні гастрити, пілородуоденіт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, ентероколіти, диспепсія, хелікобактеріоз;

• холецистит, жовчнокам'яна хвороба, жировий гепатоз;

• гіпертиреоз, тиреотоксикоз (у разі катаболічних порушень);

• глисна інвазія, лямбліоз;

• урогенітальний кандидоз;

• папіломавірусна інфекція;

• атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз, у комплексному лікуванні;

• дермореспіраторний синдром;

• літній вік.

* Дані представлені в інформаційних листках вірогідно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, диссертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково - практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці.